У липні 2013 року лідери країн “Великої вісімки” підписали Хартію відкритих даних “вісімки” (G8 Open Data Charter), яка окреслила головні принципи того, як дані можуть підтримувати прозорість, інновації та підзвітність. Багато держав та урядів привітали даний документ, тож почалася плідна робота щодо більш широкого глобального прийняття принципів відкритих даних. Так з’явилася Міжнародна хартія відкритих даних. Це ініціатива щодо співпраці урядів, приватного сектору та неурядових організацій для розвитку відкритих даних у світі.
Вона була заснована у 2015 році на Глобальному саміті Партнерства відкритого уряду в Мексиці. Наразі до цієї ініціативи долучилися понад 70 урядів та організацій.
Міжнародна хартія відкритих даних передбачає шість основних принципів для оприлюднення відкритих даних:
- Відкритість за замовчуванням;
- Оперативність та повнота інформації;
- Доступність та готовність до використання;
- Порівнюваність та інтероперабельність;
- Розвиток електронного врядування та залучення громадян;
- Інклюзивний розвиток та інновації.
Україна долучилася до Міжнародної хартії відкритих даних 22 вересня 2016 року. Також до ініціативи долучилося ряд українських міст, зокрема, Львів, Вінниця, Дрогобич, Івано-Франківськ, Запоріжжя, Слов’янськ, Дніпро, Тернопіль, Чернівці, Кропивницький, Хмельницький та Маріуполь.
Окрім, міжнародної хартії відкритих даних, для промоції відкритих даних, ентузіасти з усього світу святкують Міжнародний день відкритих даних (Open Data Day), який вперше ініціювали ще у 2010 році. Відтоді щороку на в кінці лютого чи початку березня світова спільнота відкритих даних проводить заходи у різних країнах та містах, на яких розповідає, чому важливо відкривати суспільно важливі дані, які рішення можна створювати на їх основі, обговорює проблеми, що постають перед мешканцями.
